- високий
- [виесо/кией]
м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
високий — а, е. 1) Який має велику відстань знизу вгору; прот. низький. || Який має висоту, більшу від звичайної, середньої. || Який має рівень, більший від звичайного. 2) Який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої небудь поверхні … Український тлумачний словник
високий — I 1) (на зріст більший від звичайної, середньої людини), височезний, височенний, рослий, росла[я]вий, довгий, довжезний, довженний, довжелезний; довгов язий, довготелесий, (високий, незграбний і худий) 2) (який має велику відстань знизу догори),… … Словник синонімів української мови
Високий — іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
високий — прикметник … Орфографічний словник української мови
амуд — Високий стіл поблизу Арон Га кодеша, біля якого ведеться служба у єврейській синагозі. Інколи вживається термін аналой … Архітектура і монументальне мистецтво
хрест виносний — Високий ручний хрест, який виносять під час урочистих процесій … Словник церковно-обрядової термінології
пульт — високий стіл для писання, конторка [V] … Толковый украинский словарь
довготелесий — високий, худий, незграбний, довгий … Словник синонімів української мови
круча — (високий стрімкий берег), урвище, стрімчак, бескет, крутояр, крутосхил, крутизна, облаз, крутобережжя … Словник синонімів української мови
дронґаль — високий ростом (на хлопців) … Лемківський Словничок